Увага! Цей сайт є архівом розробок з 2014 до 2017 року.

Свої нові розробки ви можете додавати на основному сайті "http://teacherjournal.in.ua/"

Відкрита виховна година "Фестиваль української пісні "Веснянка"

дата публікації: . Надруковано у: Виховна робота

Розробка відкритої виховної години "Фестиваль української пісні "Веснянка" стане у нагоді педагогу-організатору, класному керівникові, активним учням і студентам! Можливість зацікавити Україною, розвинутися та реалізуватися як творча особистість - позакласний захід!

Комментарий (0) Просмотров: 433

Микола Лукаш - скромний геній

дата публікації: . Надруковано у: Виховна робота

Міністерство освіти і науки України

Хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба

Шосткинського інституту

Сумського державного університету

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

інтегрованого виховного заходу

«Скромний геній»

(до 95-річчя з дня народження М.О.Лукаша)

Розглянуто на засіданні                                             Розробили викладачі

циклової комісії українознавства                            ____________ Л.Б. Баранова

та зарубіжної літератури                                     ____________ Л.П. Князєва

Протокол № ___ від ________ 2015 р.                 ____________ Ю.В. Помогайбо

Голова комісії                                                           ___________ Л.М. Хабарова

__________ Н.І. Щасна

 

                                                         м. Шостка 2015

Тема заходу: «Скромний геній»

                         (до 95-річчя з народження М.О. Лукаша)  

Практична мета: ознайомити студентів зі сторінками біографії перекладача М.О. Лукаша, поглибити інтерес до творчої спадщини; розкрити багатогранність таланту; навчити знаходити необхідну інформацію у прослуханому, вдумливому читанню з позицій сучасності, володінню словом, культурі усного мовлення; удосконалювати вміння знаходити й вибирати необхідну інформацію, виразно декламувати оригінальні поезії (англійською мовою) та їх переклади.

Розвиваюча мета: розвивати логічне мислення, лексичну вправність, уміння аналізувати і синтезувати почуте, інтелектуальну гнучкість, культуру мовлення; стимулювати зацікавленість, комунікативно-пізнавальну діяльність.

Загальноосвітня мета: поглибити знання студентів про життєвий і творчий шлях М.О Лукаша; розширити світоглядні позиції; використовувати нові уміння.

Виховна мета: прищеплювати любов до процесу читання; формувати позитивне ставлення до рідної мови, скарбів поетичного слова, виховувати національну гідність, патріотизм, усвідомлення власної причетності до долі України.

Навчально-методичне забезпечення: комп’ютер, мультимедійний проектор, портрет О.М. Лукаша, оригінальні художні твори та переклад, твори автора, ілюстрації до творів, книжкова виставка «Скромний геній», аудіозапис пісні «Shouldauld…»

Міжпредметні зв’язки: українська література, зарубіжна література, англійська мова, історія України, культурологія.

Давня істина: пересіч не терпить талантів.

Талантів мало, пересічі багато.

А Лукаш – в біса талановитий.

М. Серженко

Вступне слово викладача. Сумська земля подарувала світові блискучого поета і лінгвіста, знавця 20 мов, геніального митця, неперевершеного Миколу Олексійовича Лукаша (1919-1988 р.р.), який народився в «краю солов’їних симфоній» Лівобережного Полісся – здавна славному своїми чудовими рушниками сіверському містечку Кролевець. Цій постаті, нашому земляку, який мав феноменальне лінгвістичне обдарування і дивовижну ерудицію в галузі зарубіжної літератури, ми присвячуємо наш інтегрований виховний захід «Скромний геній».

Студент 1. Микола Олексійович Лукаш.

Чоловік, який вивчав найскладнішу мову за два тижні. Бігав наввипередки з трамваєм заради тренувань. Ходив узимку в лижному спортивному костюмі. Гуляв із дівчиною до ранку, не наважуючись навіть поцілувати її. Писав до ЦК партії листи із проханням посадити його в тюрму замість іншого. Зробив найкращий у світі переклад «Фауста», «чаклувати» над яким почав… ще у школі. Хтозна, можливо, саме цікавість до особи Мефістофелевого запроданця призвела до того, що доля самого Миколи Лукаша ─ видатного українського перекладача ─ почасти сповнена воістину "фаустівських” загадок та містифікацій…

Студент 2. Народився Микола Лукаш 19 грудня 1919 року в Кролевці Сумської області в сім'ї Олексія Яковича і Василини Іванівни Лукашів. Свої лінгвістичні здібності виявляв змалку. Ще в дитинстві засвоїв їдиш — до революції єврейське населення Кролевця становило четверту частину від загального.

За сімейною легендою, хлопчик до п’яти років узагалі не розмовляв. Родичі махнули рукою на дитину, лише дядько наполегливо продовжував розмовляти з племінником і читати йому книжки. Допомогли, як не дивно, цигани, "прихопивши” якось малого із собою в далекі мандри. Якими світами блукав Миколка ─ невідомо, але повернувшись за два роки, він уже жваво белькотів. Щоправда, чистісінькою циганською. Після цього швидко опанував українську, а потім із дійсно фаустівським запалом взявся за іноземні французьку, німецьку та англійську - і врешті став одним із найвизначніших українських перекладачів із вантажем у понад двадцять мов.

Студент 3. У 1937 році він вступив на історичний факультет Київського університету. Через неподілене кохання до однокурсниці Олени Біличенко полишив навчання й пішов вчителювати в сільській школі на Київщині. За рік біль улігся, й він повернувся в університет. Жив на стипендію і свої невеликі заробітки.

В архіві стародавніх документів Лукаш вишукував папери, дотичні до Коліївщини, переписував їх і перекладав з польської та латини українською мовою. Мало не задарма готував ці матеріали для Костя Гуслистого: той саме працював над книгою про Коліївщину. Зароблені кошти Лукаш витрачав на книжки. В 1930-ті роки букіністичні крамниці були заповнені «конфіскатом» засуджених письменників і науковців. Цінні видання збували за копійки.

На відміну від Лукаша, продавці не дуже тямили в книжках. Перекладач знався на них чудово: зібрав усі 10 томів «Історії України-Русі» Михайла Грушевського, «Исторические монографии» Миколи Костомарова, «Описание старой Малороссии» Олександра Лазаревського, твори Михайла Максимовича.

Студент 4. У війну університет евакуювали до Харкова. Лукаш дістався туди, дорогою був поранений в ногу, одужав і після перемоги викладав англійську та німецьку в Харківському педінституті іноземних мов та сільськогосподарському інституті.

У Харкові Лукаш завершив переклад «Фауста» Гете, розпочатий іще у школі. Пізніше Академія наук Німеччини визнала його найкращим у світі. Однак для того, аби цей переклад побачив світ, потрібно було докласти чималих зусиль.

10: За допомогою Олеся Жолдака ─ товариша Миколи ─ рукопис потрапив до «Держлітвидаву УРСР» і далі ─ на рецензію до Миколи Бажана та Леоніда Первомайського. Обоє ─ люди з іменем, визнані майстри і, як на біду, перекладачі Гете. Чому ж вони, метри, мають випускати в світ працю, хай і талановиту, якогось невідомого харківського викладача?

Студент 5. Рецензій не було. Лукаш збирався вже забирати рукопис, що існував у єдиному примірнику, із видавництва. Однак тут Олесь Жолдак, який мав талант писати різними почерками, вдався до невеличкої містифікації… І от на фоліанті рукопису з’явився напис рукою самого Максима Рильського(!): мовляв, вважаю цей переклад «Фауста» великим подвигом в ім’я трудового народу…

Цього виявилося досить, аби наприкінці 1955 року перша книга Миколи Олексійовича вийшла друком. Перекладач прокинувся знаменитим: відгуки, рецензії, щоправда… переважно негативні. Річ у тім, що Лукаш зберіг усі особливості оригіналу, але справжній ─ різностильовий, різнорозмірний, подекуди недописаний, місцями лайливий ─ «Фауст» багатьом не сподобався. Проте ніхто не зміг заперечити, що філософський зміст твору у перекладі Миколи Лукаша став яснішим, що дало змогу науковцям краще збагнути самого Гете.

Студент 6. Уміння інтуїтивно відчувати мову першоджерела, її ритмомелодику, пластику, підтекст і передавати їх українською ─ вишуканою, почасти рідкісною, але влучною і дотепною ─ вирізняло Миколу Олексійовича з-поміж інших перекладачів того часу. Ті, хто знав його особисто, неодмінно згадують, що Лукаш надзвичайно любив і умів гратися словами, сипати і пересипати їх, бавлячись зі значеннями. Міг, наприклад, навмисне вставляти русизми там, де цілком можна було їх уникнути. Так, одна з епіграм Миколи Лукаша звучить так: «Доколі, доле, о, доколі / Жорстока будеш ти до Колі?» А неологізми ─ гастронім, наоборіт ─ до сих пір живуть серед київської інтелігенції.

Студент 7.У 1958 році Лукаш перебрався в столицю. Як згадує його племінниця Валентина, дядько Микола завжди одягався дуже скромно, а обідати ходив до ресторану «Інтурист». Там йому було цікаво, бо тільки там міг чути чужу мову від самих іноземців, адже за кордон його не випускали; через це навіть премію, яку німці присудили Лукашеві за найкращий переклад «Фауста», не зміг забрати.

За словами його товариша Михайла Сереженка, для Лукаша була характерна життєва безпорадність. Обпікшись на першому коханні, він так і залишився старим парубком. «Кохана жінка, діти потребуватимуть моєї постійної уваги, а в мене така робота, що як порину в неї, то забуваю про все на світі, і надовго. Розриватися між двома пристрастями не зможу, тому і віддав перевагу роботі», — відповідав він умовлянням сестри Ганни одружитися.

Студент 8.Одержуючи великі гонорари, він завжди був без грошей. Зате зібрав велику і цінну бібліотеку. До одягу був байдужий. Ходив у поношеному костюмі класичного крою або у спортивному. Зимового пальта, шапки теплої не мав. Взимку ходив простоволосий або у спортивній шапчині з помпоном, піднищеному світлому пальті, розтоптаних черевиках. Голився лише в перукарні. Їв двічі на день. Снідав у кафе ресторану «Театральний», обідав у ресторані «Інтурист», а з побудовою на розі Хрещатика готелю «Дніпро» — в ресторані цього закладу, призначеного, по суті, для іноземних туристів. Пив помірно. Вдома, у «комуналці» на вулиці Коцюбинського, ніколи не тримав ніяких продуктів, посуду. Кімнату свою ніколи не замикав.

У 1973 році Лукаш одержав однокімнатну квартиру на вулиці Суворова. Усі меблі з «комуналки» лишив сусідці. Із собою взяв лише картотеку, письмовий стіл, кабінетний столик, книжки і друкарську машинку. З кухні зробив книгосховище. Попросив викинути газову плиту і засів за переклад «Дон Кіхота» Сервантеса.

Студент 9. Коли вийшов резонансний публіцистичний твір Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», за який автора у 1973 році засудили до 5 років ув'язнення та 5 років заслання, Микола Лукаш, на той час уже знаний перекладач і літературознавець, публічно його підтримав.

Він запропонував Президії Верховної Ради УРСР відбути йому, Лукашеві, термін ув'язнення замість Дзюби, бо той хворів на сухоти. За це Лукаша виключили зі Спілки письменників, заборонили друкуватися, чим позбавили засобів для існування. Збірка віршів французького поета Аполлінера в Лукашевому перекладі так і не вийшла у світ, хоча перекладачеві вже виплатили аванс. У наступних восьми томах багатотомного тлумачного Словника української мови укладачі перестали посилатися на Лукашеві переклади. Не один знайомий навіть із числа письменників перестав із ним вітатися. «Вліз, як сліпе теля в яму, — охарактеризував його вчинок письменник Панас Кочур. Тривалий період біля його під'їзду стояв пост міліції, що не пропускав до нього нікого.

Студент 10.Заощаджень у Лукаша не було, економити він не вмів. Отож був приречений жити впроголодь, на позичені у знайомих кошти. І коли в лютому 1978-го в Кролевці померла мати, на похорон Лукаш поїхав, не маючи ні гроша, у потертих лижних штанях, светрі та брезентовій куртці. На голові — бавовняна шапчина з помпоном, на ногах — легкі боти…

Лукашу радили визнати помилковість своєї заяви до Президії Верховної Ради та записатися на прийом до секретаря ЦК з ідеологічних питань Валентина Маланчука. Дивись, і влада змінила б гнів на милість. Але він категорично відповів, що не хоче, щоб якийсь чиновник возводив його у звання поета, й уперто наполягав, що ні в чому не винний. А час плинув.

Студент 11.Іван Дзюба давно відбув рік ув'язнення, став друкуватися, а Лукаш лишався вигнанцем. Микола Бажан, Олесь Гончар клопотали перед Щербицьким, щоб повернути «вигнанця» в літературу, але той відповів, що ЦК КПУ проти Лукаша нічого не має, що це справа Спілки письменників.

«Давня істина: пересіч не терпить талантів, — пише Михайло Серженко. — Талантів мало, пересічі багато. А Лукаш — в біса талановитий».

Ситуація змінилася лише у 1979 році, коли новий редактор журналу «Вітчизна» Віталій Коротич запропонував Лукашеві перекласти кілька віршів з угорської.

Студент 12.Останні роки життя Микола Лукаш хворів на рак. Був поновлений в Спілці письменників України на хвилі перебудови 1986, фактично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів — книжки під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла 1990 року і стала своєрідним пам'ятником Лукашеві.

Помер у серпні 1988-го, похований на Байковому кладовищі. Але не в центральному секторі, а на «задвірках історії», як висловився упорядник книги «Наш Лукаш» Леонід Череватенко. Тож коли письменники на чолі з Дмитром Павличком пішли віддати шану Миколі Лукашу, то довго не могли знайти його могилу. На будинку, де жив перекладач, досі немає навіть скромної меморіальної дошки. Пам'ятник на могилі — білу мармурову стелу — Лукашу поставила його шанувальниця, викладачка «Могилянки» Ольга Петрова. Унікальна ж бібліотека перекладача (понад три тисячі книжок) потрапила до Музею літератури — туди її передала сестра М. Лукаша.

Студент 13. Миколі Лукашу першому в Україні вдалося перекласти «Фауста». За його переклад українською мовою бралися Іван Франко, Михайло Старицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете ніхто не зміг — далі першої частини жоден із них не просунувся. Микола Лукаш працював над ним 18 років.

У другому томі мемуарів «Наш Лукаш» Дмитро Павличко згадує:

У ті роки Лукашевого «Фауста» читала вся інтелектуальна Україна.Лукашева мова - як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які годі спостерігати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом.

Крім того, М. Лукаш переклав українською мовою «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого.

 

Студент 14.

 

MyHeart'sInTheHighlands

       (by R. Burns)    

Farewell to the Highlands, farewell to the North,
The birth-place of Valour, the country of Worth;
Wherever I wander, wherever I rove,
The hills of the Highlands for ever I love.
Chorus.
My heart's in the Highlands, my heart is not here,
My heart's in the Highlands, a-chasing the deer;
Chasing the wild-deer, and following the roe,
My heart's in the Highlands, wherever
I go.
Farewell to the mountains, high-cover'd with snow,
Farewell to the straths and green vallies below;
Farewell to the forests and wild-hanging woods,
Farewell to the torrents and loud-pouring floods.
My heart's in the Highlands, &c.


Студент 15.


Моєсерцевверховині
(перекладМ.Лукаша)


Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам. Будь здорова, верховино, любий рідний край,
Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов. Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.

Студент 16.

O, Wert Thou In The Cauld Blast

(by R. Burns )

On yonder lea, on yonder lea,

My plaidie to the angry airt,

I’d shelter thee, I’d shelter thee;

Or did Misfortune’s bitter storms

Around thee blaw, around thee blaw,

Thy bield should be my bosom,

To share it a’, to share it a’.

Or were I in the wildest waste,

Sae black and bare, sae black and bare,

The desert were a Paradise,

If thou wert there, if thou wert there;

Or were I Monarch o’ the globe,

Wi’ thee to reign, wi’ thee to reign,

The brightest jewel in my Crown

Wad be my Queen, wad be my Queen.

Студент 17

Нехай

(переклад М.Лукаша)

Нехайіхолодівітри,
Існігздощем, існігздощем
Явіднегодизахищутебеплащем,
Тебеплащем, тебеплащем.

Нехай і горе і біда,
І море тьми, і море тьми.
Я від недолі заслоню тебе грудьми,
Тебе грудьми, тебе грудьми.

Нехай я буду злидарем,
В чужім краю, сумнім краю,
З тобою буде скрізь мені як у раю,
Як у раю, як у раю.

Нехай я стану владарем
На цілий світ, на цілий світ,
В моїй короні будеш ти як самоцвіт,
Як самоцвіт, як самоцвіт
.

Song “Should auld…”

(by R. Burns )

Should auld acquaintance be forgot,
and never brought to mind?
We take a cup of kindness yet
For auld lang syne For auld lang syne, my dear,
for auld lang syne,
we’ll tak
е a cup o’ kindness yet,
for auld lang syne. And surely ye’ll be your pint-stowp!
and surely I’ll be mine!
And we’ll tak
е a cup o’ kindness yet,
for auld lang syne. We twa hae run about the braes,
and pu’d the gowans fine;
But we’ve wander’d mony a weary fit,
sin auld lang syne. We twa have paidl’d i' the burn,
frae morning sun till dine;
But seas between us braid hae roar’d
sin auld lang syne. And there’s a hand, my trusty fiere!
and gie's a hand o’ thine!
And we’ll tak a right gude-willy waught,
for auld lang syne.

Студент 18.

За молоді літа

(переклад М.Лукаша)

Не забувається повік,

Що серце пам'ята,-

I дружба перша, і любов,

I молоді літа.

Так вип'єм. друже мій старий,

За молоді літа,

Іще раз, друже мій, налий

За молоді літа!

Ходили вдвох ми по полях,

Де золоті жита,

Та розійшлись у нас путі

На довгії літа. 

Бродили вдвох ми по річках,

Де хвиля золота,

Та розлучили нас моря

На довгії літа.

Подай же руку, як колись,

Бо дружба нам свята,

I знову думкою вернись

У молоді літа...

Так вип'єм, друже мій старий,

За молоді літа,    

Іще раз, друже мій, налий

За молоді літа!

Студент 19.

M'Pherson'sRant

(by R. Burns )

 

Farewell, ye dungeons dark and strong,
The wretch's destinie!
M'Pherson's time will not be long
On yonder gallows-tree.
Chorus.-Sae rantingly, sae wantonly,
Sae dauntingly gaed he;
He play'd a spring, and danc'd it round,
Below the gallows-tree.
O, what is death but parting breath?
On many a bloody plain
I've dared his face, and in this place
I scorn him yet again!
Sae rantingly, &c.
Untie these bands from off my hands,
And bring me to my sword;
And there's no a man in all Scotland
But I'll brave him at a word.
Sae rantingly, &c.
I've liv'd a life of sturt and strife;
I die by treacherie:
It burns my heart I must depart,
And not avenged be.
Sae rantingly, &c.
Now farewell light, thou sunshine bright,
And all beneath the sky!
May coward shame distain his name,
The wretch that dares not die!
Sae rantingly, &c.

Студент 20.

Красномовство

(переклад М.Лукаша)

Прощай, тюрма, глуха, німа
Домівонько моя!
За мить якусь гойдатимусь
На шибениці я.
Співаючи, танцюючи,
Радіючи немов,
Макферсон той — завжди герой —
На шибеницю йшов.
Хоч круть, хоч верть — приходить смерть,
Та з неї я сміюсь,
Немало справ я з нею мав,
То й нині не боюсь.
Зніміть мені кайдани з рук
Та принесіть меча,—
Не знайдете в Шотландії
Над мене силача.
Я жив — боровсь, та довелось
Од зради помирать;
Одним журюсь, що не вдалось
Зрадливця покарать.
Прощай, життя і сонця світ,
Усім живим — привіт!
Впаде ганьба хай на раба,
Що перед смертю зблід.
Співаючи, танцюючи,
Радіючи немов,
Макферсон той — завжди герой —
На шибеницю йшов.

Студент 21.

John Anderson, My Jo

(by R. Burns )

 

John Anderson, my jo, John,
When we were first acquent;
Your locks were like the raven,
Your
bonie brow was brent;
But now your brow is beld, John,
Your locks are like the snaw;
But blessings on your frosty pow,
John Anderson, my jo. John Anderson, my jo, John,
We clamb the hill thegither;
And mony a
cantie day, John,
We've had
wi'ane anither:
Now we
maun totter down, John,
And hand in hand we'll go,
And sleep
thegither at the foot,
John Anderson, my jo.

Студент 22.

Джон Андерсон

(переклад М.Лукаша)

Джон Андерсон, мій друже!

Як я тебе спізнав,

Твій чуб був чорний, як смола,

В очах огонь ще грав.

Минув той час, твій зір пригас,

Чуб іній притрусив...

Та дружба не схолола в нас,

Ти голубе мій сив!

Джон Андерсон, мій друже!

Як ми угору йшли,

Чимало ми з тобою вдвох

Розкоші зажили.

Тепер якось поплетемосъ,

Обнявшися, униз...

Разом і спати вкладемось,

Ти голубе мій сиз!

Студент 23.

A Red, Red Rose

(by R. Burns )

 

My love is like a red, red rose

   That’s newly sprung in June :

My love is like the melody

   That’s sweetly played in tune.
As fair art thou, my bonnie lass,

   So deep in love am I :

And I will love thee still, my dear,

   Till a’ the seas gang dry.
 Till a’ the seas gang dry, my dear,

   And the rocks melt wi’ the sun :

And I will love thee still, my dear,

   While the sands o’ life shall run.
 And fare thee weel, my only love,

   And fare thee weel a while !

And I will come again, my love,

   Thou’ it were ten thousand mile.

Студент 24.

Моя любов - рожевий квіт

(переклад М.Лукаша)

Моя любов - рожевий квіт

В весінньому саду,

Моя любов - веселий спів,

Що з ним я в світ іду.

О, як тебе кохаю я,

Єдиная моя!

Тому коханню не зміліть,

Хоч висхнуть всі моря.

Нехай посхнуть усі моря,

Потануть брили скал,

А ти навік любов моя,-

Аж згасне сонця пал,

Прощай, прощай, мій рідний край,

Прощай, моя любов,

Та де б не був я, мила, знай -

Прийду до тебе знов!

Студент 25.

Is There For Honest Poverty

(by R. Burns )

 

Is there, for honest poverty,
That hangs his head, and a' that?
The coward-slave, we pass him by,
We dare be poor for a' that!
For a' that, and a' that,
Our toils obscure, and a' that;
The rank is but the guinea-stamp,
The man 's the gowd for a' that!
What tho' on hamely fare we dine,
Wear hoddin grey, and a' that;
Gie fools their silks, and knaves their wine,
A man 's a man, for a' that!
For a' that, and a' that,
Their tinsel show, and a' that;
The honest man, though e'er sae poor,
Is king o' men for a' that!
Ye see yon birkie, ca'd - a lord,
Wha struts, and stares, and a' that;
Though hundreds worship at his word,
He 's but a coof for a' that:
For a' that, and a' that,
His riband, star, and a' that,
The man of independent mind
He looks and laughs at a' that!
A king can mak a belted knight,
A marquis, duke, and a' that;
But an honest man 's aboon his might,
Guid faith he mauna fa' that;
For a' that, and a' that,
Their dignities, and a' that,
The pith o' sense, and pride o' worth,
Are higher ranks than a' that!
Then let us pray that come it may -
As come it will for a' that -
That sense and worth, o'er a' the earth,
May bear the gree, and a' that;
For a' that, and a' that,
It 's coming yet for a' that,
That man to man, the warld o'er,
Shall brothers be for a' that!

Студент 26.

Чесна бідність

(переклад М.Лукаша)

Хай бідні ми, хай злидні ми,

Не маємо нічого,

А будьмо чесними людьми

Й не біймося нікого.

Нічого, нічого,

Що ми звання простого!

Звання - лиш карб, людина - скарб,

Цінніший від усього.

Хоч ми їмо черстві шматки,

Вдягаємось убого,

А в багача булки й шовки -

Ми людяніш од нього.

Нічого, нічого,

Що ми живем убого,

А чесним бути в бідності -

Найвище од усього.

Бундючиться вельможний лорд,

Що сотні слуг у нього;

Дурний, як пень, лихий, як чорт,

А строїть з себе Бога.

Нічого, нічого,

Що стрічка й хрест у нього,

Бо хто розумний чоловік, -

Сміється з того всього.

Король зведе в дворянський стан

Лакейчука двірського,

Людини ж праведної сан

Не дасться ні від кого.

Що з того пустого

Дворянства гербового?

Шляхетний дух, шляхетний ум

Шляхетніш того всього.

Молись же всяк, щоб стало так -

А йдеться вже до того! -

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу.

Нічого, нічого,

Діждем ладу нового,

Торжествуватиме весь світ

Братерства перемогу!

 

Студент 27.Загалом Микола Лукаш знав 20 мов, з яких вільно перекладав. «У Радянському Союзі твори світових класиків, які дозволялося перекладати, перекладали мовами національних меншин не з оригіналу, а тільки з російської мови, — згадує мовознавець Олександр Пономарів. — Але Лукаш перекладав лише з першотвору… Окремої уваги заслуговує переклад „Декамерона“, зроблений Лукашем архаїчною українською мовою XVII–XIX століть. До всіх приказок і афоризмів Боккаччо він знайшов точні українські відповідники».

Говоримо про Лукаша, при всіх його дивацтвах і незручностях, як про людину досконалих чеснот, не досяжних (чи не потрібних) для байдужого міщанина. У споминах відчутний ностальгійний смак туги за тим справжнім, що й донині привертає захопливу увагу на сірому тлі буденності.

Микола Лукаш, як і Іван Дзюба, став легендою ХХ століття, одним з героїв Опору, які безкорисливо принесли свої дари на вівтар Свободи. Їхні переконання не були «ситуаційними», як за епохи постмодернізму, яка, на превеликий жаль, ще запізніло триває в наших мистецтвах, літературі, взагалі у багатьох сферах життя. Щира, самостійна, непристосовницька позиція інакодумців, нонкомформістів, що захищали традиційні цінності, сприймається нині як неоціненний урок минулого, без якого не буває майбутнього.

Студент 28. У 1989 році редакція журналу «Всесвіт» заснувала щорічну премію імені Миколи Лукаша — ArtsTranslationis за найкращі переклади й перекладознавчі праці, опубліковані упродовж року на сторінках журналу. У Львові іменем Миколи Лукаша названо вулицю.

Премії

1988 — премія імені Максима Рильського за переклади на українську мову «Декамерона» Дж. Боккаччо, «Фауста» Й.-В. Ґете, «Мадам Боварі» Г. Флобера та ін.

1993 — українсько-французька літературна премія імені Миколи Зерова «за найкращий український переклад із французької літератури».

Заключне слово викладача. Літературне і культурне життя столиці України кінця 50-х – половини 60-х рр. неможливо уявити без Миколи Лукаша, нашого земляка, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів. Роки суспільної «відлиги» сповна використані ним для розвитку рідної мови, утвердження повноцінності українського слова в контексті всесвітньому. І це має стати предметом нових культурологічних досліджень.

Література

  1. Зорівчак Р. П., Савчин В. Р. Лукаш М. О. // Українська мова: Енциклопедія. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – С.323.

2. Зорівчак Р.П., Савчин В. Р. Лукаш М. О. // Українська мова: Енциклопедія. – 3-є вид., зі змінами і доп. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2007. – С.337–338.

3. Кочур Г. П. Лукаш М. О. // Українська літературна енциклопедія: В 5 т. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. – Т. 3. – С. 235–234.

4. Лукаш М. В. Гюго. Вибрані поезії. – Г. Гайне. Вибрані поезії. – Рецензія на переклад «Гірського вінця» Петра Нєгоша. – Хто такі були двораки? – Про змішування західноєвропейських реалій з польськими та про тінь Франца-Йосифа. – Opustertiumatqueultimum: Про зниження стилю та про скривдженого Мефістофеля // Всесвіт. – 1997. – № 2.– С. 131–160.

5. Лукаш М. Новий Українсько-російський словник //Вітчизна. – 1954. – № 3.С.150–161.

6. Лукаш М. Прогресивна західноєвропейська література в перекладах на українську мову // Микола Лукаш: Моцарт українського перекладу / За ред.

Л. М. Черноватого, В. І. Карабана. – Вінниця: Нова книга, 2009. – С. 190– 232.

7. Лукаш Н. А. Рец.: Украинско-русский словарь. Т. 1. А – Жюрі / Гл. ред.

И. Н. Кириченко . – Киев: Изд-во АН УССР, 1953. – 508 с. // Вопросы языкознания. – 1954. – № 6. – С. 121–129.

8. Микола Лукаш: Біобібліографічний покажчик, 1953–2005. / Б. Черняков; [відп. ред. С. Захаркін]. – К.: Критика, 2007. – 569, [6] с.

9. Сёмуха В. Яму быў дар Святого Духа... // ARCHE. – 2001. – № 5 (19). – С. 369-371.

10. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – 1104 с.

11. Стріха М. Микола Лукаш – відомий та невідомий // Всесвіт. – 1997. – № 2. –

С. 129–131.

12. Стріха М. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. – К.: Факт: Наш час, 2006. – 342 с.

13. Українська мова: Енциклопедія.–К.:«Українська енциклопедія» ім. М. П.Бажана, 2000. – 752 с.

14. Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наукова думка, 1993. – 984 с.

15. Черняков Б. Перекладознавчий дебют Миколи Лукаша // Микола Лукаш: Моцарт українського

 

 

 

 

 

 

 

Інтернет – ресурси:

1.http://library.lnu.edu.ua/bibl/images/Vudanna_WEB_pdf/3Ukrajinska_biobibliografija/10_lukash.pdfОсновні дати життєвого і творчого шляху Миколи Лукаша
2. http://h.ua/story/204314/ Геній українського перекладу
3. http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=1211Назустріч ювілею Миколи Лукаша
4. http://1576.ua/people/5705 Лукаш Микола Олексійович
5.http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%88_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Лукаш Микола Олексійович
6. http://disser.com.ua/contents/4755.htmlНоваторство Миколи Лукаша в історії українського художнього перекладу 2006 року.
7.http://maysterni.com/publication.php?id=10475 Хокку. Мацуо Басьо у перекладі Миколи Лукаша
8.http://litmisto.org.ua/?p=19776 Перекладацький метод Миколи Лукаша
9. http://lnu.edu.ua/faculty.php?faculty=lingua&page=prewievs&prewiev=%22mykola-lukash-%E2%80%93-podvyjnyk-ukrajjnskogo-hudojnogo-perekladu%22:596Микола Лукаш – подвижник українського художнього перекладу
10.http://storinka-m.kiev.ua/user_page.php?u_id=345 Микола Лукаш
11.http://papers.univ.kiev.ua/inozemna_filologija/articles/Mykola_Lukash_Creative_Activities_in_Translating_Romance_Literatures_Devoted_to_the_90_Anniversary_of_Master__14846.pdf  Перекладацький доробок Миколи Лукаша
12.http://shron.chtyvo.org.ua/Zhytnyk_Volodymyr/Mykola_Lukash_-_perekladach_i_linhvist.pdfЖитник В. К. Перекладач і лінгвіст
13.http://sorada.gov.ua/novyny-mistsevyh-rad/21-krolevetska-rajonna-rada/12441-zemljak-krolevchanyn-poet-perekladach-mykola-lukash-povertajetsja-do-nas.htmlЗемляк, кролевчанин, поет-перекладач Микола Лукаш повертається до нас
14.http://www.people.su/ua/67010 Відомий український перекладач, літературознавець, лексикограф
15.http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_mikola-lukash-kuzkinu-mat-vvazhav-ukrayinskim-vislovom/320262 Микола Лукаш "кузькину мать" вважав українським висловом
16.http://ounb.sumy.ua/publish/2009/uv09.doc Літературний дайджест  «Феномен Микола Лукаша»
17.http://www.polissya.eu/2011/03/mikola-lukash-biografiya-perekladach.html#ixzz3Kkxxdtth
Микола ЛУКАШ: поет і віртуозний перекладач, біографія
18.http://ukrlife.org/main/lukash/lukash.html Вірші у перекладі Миколи ЛУКАША
19.http://maysterni.com/user.php?id=1001&t=1 Микола Лукаш (1920 - 1988)
20.http://www.judaica.kiev.ua/Eg_11/Eg1110.htm Микола Лукаш ШПИГАЧКИ…

Комментарий (0) Просмотров: 1106

«Всё лето в один день»

дата публікації: . Надруковано у: Виховна робота

Автор. Рэй Брэдбери. Рассказ «Всё лето в один день»
Классная комната в правой стороне сцены. В глубине дверь . Слева окно. Дети сидят на стульях, за столами. Некоторые стоят у окна. Шум дождя, удары грома.
1. Готовы?
2. Да!
3. Уже?
4. Скоро.
5. А ученые верно знают? Это правда будет скоро?…

Комментарий (0) Просмотров: 387

Навчально-методичне консультування «Соціально-педагогічна робота з дітьми в період конфлікту. Психоло-педагогічна підтримка»

дата публікації: . Надруковано у: Виховна робота

Навчально-методичне консультування для класних керівників з питань підтримки дітей в період конфліктів в Україні

Комментарий (0) Просмотров: 408

© 2012 ТОВ «ВГ «ОСНОВА». © 2016 Учительський Журнал он-лайн. Всі права захищено.  Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.